Анастасія Левківська

У "Музеї вкраденого мистецтва" експонуються цифрові копії викрадених, знищених або зниклих безвісти через російську агресію творів мистецтва, об'єктів культурної спадщини.

Віртуальна галерея музею наразі містить культурну спадщину Маріуполя, однак його планують розширити у майбутньому зображеннями постраждалої культурної спадщини Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини, Донеччини, Луганщини та Криму.

У музеї, за принципом відеогри, можна ходити за допомогою віртуального персонажа. Цікавим похід робить те, що ти можеш виконувати завдання за які отримаєш монети. Наразі віртуальний музей, крім української, доступний англійською та німецькою мовами.

Також при завантажені - видно діалогове вікно з автором гри - Лізою, яка є студенткою антропології та яка створила гру для своєї дипломної роботи. Випущена гра 13 серпня 2024 року.

У метавсесвіті музею зараз зображені:

Проєкт реалізували цифрові агенції Enqo і Linza на платформі Spatial.

Проєкт CST зібрав та проаналізував тисячі публікацій та матеріалів і зібрав свідчення свідків з метою реконструкції подій та збереження пам'яті, які стають історичним документом.

Команда на сайті також вказала свою чітку позицію:

"Наша увага до свідчень свідків узгоджується з нашою позицією як дослідників, які займаються ширшими дискурсами прав людини та практики пам’яті. Усвідомлюючи наші заангажовані перспективи, які постраждали від війни, ми приймаємо методики, які відкидають відсторонений нейтралітет. Натомість ми виступаємо за позиціонування, упередженість та співчуття до наших співвітчизників. Повага до вразливості спогадів свідків, особистих і колективних травм, а також наполягання на реальній правді та підзвітності є ключовими для нашого дослідницького духу.

Окрім документування цих конкретних подій, які пережили цивільні особи на місці, ця робота спрямована на сприяння солідарності з усіма жертвами військового насильства та його безкарності".